Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови

Торонто: Нові дні, 1960. — 197 с.Книга репресованої української вченої присвячена висвітленню головних аспектів літературної української мови. Використаний при написаннi «Уваг» багатий етнографічний матеріал дозволив авторцi виявити деякi характернi особливостi української народної мови, якi можуть сприяти її використанню як базової для створення справжньої літературної української мови. Написана в 1920 р. книга довгий час була настільною для мовознавців та редакторів, а потім була заборонена в УРСР.
Авторка охарактеризувала найголовніші стилістико-синтаксичні особливості української мови, причому кожне своє твердження обґрунтовує прикладами з народної творчості і красного письменства, а обізнаність із тогочасним мовознавством і західноєропеиськими та слов'янськими мовами дала їй змогу наводити міжмовні паралелі, увиразнюючи риси, найпритаманніші українській мові, те, що визначає її своєрідність, робить неповторною й відрізняє від сусідніх, хоч і як близько споріднених мов, — передусім від російської. Авторка доводить, що найхарактерніше в мові — її синтаксис та фразеологія, й зосереджує всю свою увагу на з'ясуванні й поясненні синтаксичних структур української мови, наголошує на стилістичних відтінках кожної такої структури. Одне слово, книжка Олени Курило цілком може правити за основу курсу стилістики української мови.
Нинішнє видання "Уваг" Олени Курило спирається на третє видання цієї праці (Київ: Книгоспілка, 1925 р. ) і повністю зберігає правопис авторки, виправлено хіба що деякі помилки, недобачені при вичитуванні коректи оригінального видання, уніфіковано написання деяких слів та скорочень. До того видання був доданий список друкарських помилок, а також додатки й поправки, — всі вони були враховані при готуванні тексту нинішнього видання. Виправлено й помилку в нумерації параграфів.
Лінгвістична термінологія, якої дотримується О. Курило, трохи відрізняється від узвичаєної тепер, але не становить труднощів для розуміння, тим паче що авторка часто або пояснює терміни (відразу чи трохи згодом), або подає синоніми до них. О. Курило послідовно вживає латинські назви відмінків, і про українські відповідники цих назв можна, скажімо, здогадатись, зазирнувши в доданий до тексту фразеологічний словничок. Прозорі й решта термінів: складня — синтаксис; речівник — іменник; предикат — присудок; протизначник — антонім і т. ін.Вступне слово
Прикметники дієслівного походження
Прикметники на -чий
Прикметники на -лий
Прикметники дієслівного походження, що відповідають російським дієприкметникам на -мый
Дієприкметники на -ний, -тий
Дієприслівники
Активні дієприслівники: з номінатива; з акузатива; з датива; самостійна позиція дієприслівника; часовий стосунок дієприслівника до дієслова
Пасивні дієприслівники
Невластива українській мові конструкція: пасивний предикат або пасивний атрибут (ev. апозиція) з інструменталем дієвої особи
Інфінітив
Інфінітив із особовими дієсловами: підметовий інф.; інф. із особовими дієсловами починання; інф. із особовими формами від дієсл. мати; інф. із було, було б
Зворот номінатив + інфінітив
Інфінітиви знати, чути
Самостійний інфінітив
Інф. при речівниках та прикметниках
Інф. із генітивом
Дієслівні речівники
Особливості в конструкціях із особовими дієсловами
Особові форми від бути: є, єсть; передминулий час і звороти з було; опущені помічні дієслова був, була, були
Минулий час замість прийдешнього
Форми теперішнього та прийдешнього часу і форми вольового способу з значінням гаданого способу
Дієслівні форми в непрямій мові
Особливості в уживанні форм вольового способу
Звороти з пасивними дієсловами на -ся
Особливості в числових формах дієслова-присудка
Дієслова з другими відмінками та инші паралельні звороти: другий номінатив; другий датив; другий акузатив
Особливості в уживанні відмінкових форм при инших дієсловах: генітив; датив. Акузатив: акузатив однини в назвах неживих речей чоловічого роду; акузатив множини в назвах тварин і в сполученнях числівників 2, 3, 4 з особовими речівниками; акузатив при дієсловах з запереченням не; акузатив при инших дієсловах. Дієслова з інструменталем. Льокатив при дієсловах
Деякі явища в словотворі дієслів
Деякі іменні конструкції
Деякі безпідметові звороти
Особливості у зворотах із прикметниками
Деякі звороти з прикметником-присудком
Позиція наголошеного прикм.-атрибута проти означуваного речівника
Прикметники з особливими відмінками
Звороти з прикметниками вищого та найвищого ступеня
Тавтологічні звороти з прикметниками
Самостійний прикм.-атрибут
Деякі характеристичні прикметникові наростки
Деякі особливі звороти з займенниками
Деякі звороти з числівниками
Особливості роду
Генітив приналежности (genitivus possessivus)
Генітив приналежности
Инші від речівників залежні генітиви
Особливості у вживанні датива
Деякі сурядні (паратактичні) сполучення
Спосіб піднести речівника у фразі
Особливі злучні звороти
Прийменники
Деякі прислівникові звороти
Деякі заперечні вислови
Часові звороти
Сполучені несинонімічні слова (отець-мати) та синонімічні слова (думки-гадки) та инші
Деякі хибно вживані слова
Післямова
Короткий українсько-російський фразеологічний словник
Додаток до фразеологічного словничка
Російський покажчик до фразеологічного словника
Покажчик відзначених у книзі форм і зворотів