Studia methodologica. Випуск 32

Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ Тнпу ім. В. Гнатюка. — 246 с.Науковий альманах «Studia methodologica» створено для публікування результатів досліджень з проблем філософії та методології гуманітарних наук. Традиційними рубриками альманаху э «Методологічні студії», «Мовознавчі студії», «Літературознавчі студії».Філософія та методологія.
Sergiy Yakovenko. Is the posthumanist anthropology possible? Lacan, Derrida, and the impossible event of cunning.
Владимир Ефимов. К вопросу о гуманитарных и антропологических основах математики как науки и учебного предмета.
Христина Венгринюк. Бінарність як об’Єкт гуманітарного дослідження в працях структуралістів.
Марія Шимчишин. Мультикультурні виміри расової колективної ідентичності.Мовознавчі та перекладознавчі студії.
Ольга Валігура. Методологічні передумови емпіричного дослідження інтерферованого мовлення білінгвів.
Світлана Гурбанська. Типологія способів оказіональної контамінації стійких висловлювань в англійських та українських художніх текстах Хх ст.
Ігор Давиденко. Особливості переносного вживання концепту ‘Душа’ в українській мовній картині світу.
Олександра Дуда. До питання про контекстуальну реалізацію термінологічного значення (на матеріалі англійських текстів з економіки).
Наталія Іщук. Ретроспективний і перспективний аналіз методів навчання іноземних мов.
Любов Козуб. Мовні засоби впливу у сучасному англомовному політичному дискурсі.
Мар’яна Марціяш. Комунікативний аналіз лінгвістичних засобів. Вираження стратегії ухилення в англомовній культурі.
Тетяна Олійник, Зінаїда Підручна. До проблеми систематизації вправ для навчання студентів аудіюванню.
Наталя Русаченко. Консонантні альтернації в іменній словозміні староукраїнської мови другої половини XVI – XVIII ст.
Тетяна Цепенюк. Відтворення авторських перетворень компаративних фразеологічних одиниць інтенсифікуючого значення українською мовою.
Ірина Шкіцька. Прагматичний потенціал метафор у тактиці підвищення значимості співрозмовника.
Любов Шнуровська. До проблеми двомовної свідомості білінгва.
Ірина Ярощук. Моделювання професійно-комунікативних ситуацій на заняттях з іноземної мови у ВНЗ економічного профілю.
Мар’яна Караневич. Прагматичний аспект перекладу художньої літератури.
Зінаїда Підручна. Розвиток продуктивної творчої діяльності студентів – майбутніх перекладачів у процесі фахової підготовки.Літературознавчі студії.
Н. Анісімова. Поетичне покоління 80-х років XX ст. і Нью-йоркська група як явища пізнього українського модернізму.
Інна Барчишина. Ланцюжкові епітетні структури в поетичних творах М. Волошина та В. Свідзінського.
Оксана Боднар, Наталія Косило. Сюжет про бідного Генріха у творчій рецепції івана франка та Генрі ЛонҐфелло.
Віра Бурко. Наративні домінанти роману Джин Рис Широке Саргасове море.
Ірина Волковинська. Час у комедіях М. Гоголя "Ревізор" та Ю. Словацького "Фантазій": Тектонічні й атектонічні риси.
Т. Ивасишена. Особенности синтеза открытой и закрытой форм в семикартинных пьесах Л. Андреева.
Олена Колупаєва. Строфічні модифікації сонетної форми (на матеріалі англомовних й україномовних сонетів кінця XIX — початку XX ст.).
Марія Котик-Чубінська. Tractatus logiсo-poeticus: структура та образність «Анкет» Юрія Тарнавського.
Таміла Котовська. Феномен підлітка у повоєнній американській та українській літературі.
Олена Кошелюк. Оніричний світ роману Дзвінки Матіяш Реквієм для листопаду (психоаналітичні контексти).
Ксенія Левків. Олександр Ірванець виправляє «Вади суспільства».
Олександра Лотоцька. Модель людина і місто у контексті творчості О. Генрі і В. Підмогильного.
Д. Лукьяненко. Постмодерна рецепція феномену Г. С. Сковороди.
Іван Лучук. Натхнення та процес поетичної творчості в дискурсі української лірики.
Н. Мараховська. Проблема особистісно-рольової ідентичності на матеріалі оповідання Рейчел Каск After Caravaggio'S Sacrifice of isaac.
Богдана Мелих. Жанр учительного Євангелія: специфіка та історія розвитку.
Валентина Миронюк. Символіка назв новел Марка Черемшини.
Євген Нахлік. Мовні засоби сміхової культури в «Енеїді» Івана Котляревського.
Максим Нестелєєв, Андрій Мірошниченко. Американська трагікомедія (міфологія, художня реальність і релігія в романі Дж. Апдайка „Кентавр).
Євген Нікольський. Естетична рефлексія як жанротворчий фактор філософської прози.
Тетяна Полякова. Особливості змалювання концепту „Держава. в громадсько-патріотичній ліриці Яра Славутича.
Олена Синчак. Жіноча риторика: репертуар стратегій, фігур, аргументів (на матеріалі текстів О. Забужко, М. Ґретковської, М. АнҐелу).
Natalia Sytnyk. The Shakespearean vocative as grammatical metaphor.
Andriy Sytnyk. Ad hoc concepts and euphemism treadmill: a cognitive-pragmatic account.
Людмила Собчук, Олена Дудар. Герменевтичні проекції міфопоетики (на матеріалі художньої прози М. Вінграновського).
Софія Філоненко. «Всип їм гарячих»: Дискурс і гендер в «адреналінових» жанрах масової літератури.
Денис Чик. Форми протиставлення «центру» і «периферії» у романі «Монастырка» Антонія Погорєльського.
Тетяна Шептицька. «Хрещатий яр» Докії Гуменної: київські голоси воєнного минулого.
Олена Юферева. Послання у контексті «Поетичного епістолярію» (На матеріалі української та російської поезії другої половини XIX ст.).
Вікторія Яковлєва. Процес самоконструювання в автобіографічному письмі: О. Довженко та І. Кошелівець.
Галина Чумак. Концепція часу у фантастичному циклі Дена Сімонса Пісні Гіперіона.
Роман Семелюк. Наратор і персонаж в художній структурі малої прози Дж. Джойса і А.П. Чехова.