Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст

К.: изд-во "Генеза", 1998 г. - 380 с.Мета автора цього нарису – звернути увагу на ті аспекти минулого, які ні для народницької, ні для державницької історіографій на мали ваги, а тим часом без їх витлумачення годі сподіватися, що стара Україна "скаже" правду про себе нашому сучасникові. Маю на увазі передовсім спробу звести історію з п'єдесталу науки про суспільство до рангу науки про людину в суспільстві. Суспільство, як і кожна структурована система, варте дослідницького інтересу, проте ключ до розуміння принципів його функціонування не може бути ні універсальним, ні наперед постульованим, бо система, утворювана "людським матеріалом", реалізує себе лише через конкретні – завжди різні в часі й просторі – вчинки людей. Тому спеціальна увага в цьому нарисі буде надана людині – колу її прав і обов'язків, способам (і причинам) групування в колективи, стереотипам поведінки та механізмові оновлення останніх у моменти зміни ціннісних орієнтацій, усталеним уявленням про справедливу владу і особистий обов'язок, про морально дозволене і про табуйоване, про ставлення до "своїх" і "чужих" тощо. На більш загальному рівні, відмовившись від звичних історіографічних образів "сусіда-загарбника", "підступного єзуїта" чи свого "запроданця", автор спробував пояснити ряд кризових смуг в історії України через призму глибинних внутрішніх перемін у згаданій системі стереотипних цінностей.Содержание:
До читача.
Вступ.
Формування території: історичне ядро та пізніші прирощення.
Назви і самоназви української території.
Праісторія та передісторія.
Праісторія: люди кам’яного і бронзового віків на території України.
Скіфія. Сарматія. Античні міста Північного Причорномор’я.
Від передслов’янських спільнот до слов’янських племінних союзів. Загадка Кия.
Руси і Русь у IX-Х століттях.
Під знаком Візантійської цивілізації.
Київська Русь: держава і люди.
Русь і Степ. Монгольське нашестя.
Галицько-Волинське князівство, або Королівство Руське.
Несхожi пагони руського стовбура (кінець XIV – середина XVI ст.).
Галицька і Подільська Русь.
Київська і Волинська землі.
Перші сто літ козаччини.
Українa-Русь – третій зайвий у Речi Посполитій двох народів (1569–1648).
Люблінська унія і перші рeaлії поунійного часу.
Від Берестейського собору дo легалізації православної митрополії (1596–1632).
Шляхтa, простолюд, козаки – вузол взаємопов’язань і протиріч.
Розтятий світ, aбo загальний образ культури України-Русі в переддень Хмельниччини.
Козацька ера.
Козацька революція 1648–1657 рр.
Руїна (1658–1686).
Мазепа і мазепинці.
Культура, освітлена загравами воєн.
Україна XVIII ст. між Річчю Посполитою і Російською Імперією.
"Коліївщина" чи "пророцтво Вернигори"? – дилема українсько-польських взаємин у Речі Посполитій.
Згасання козацьких автономій у підросійській Україні.
Про автора.