Національна академія наук України; Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка. – К. : ПЦ «Фоліант», 2008. – 176 с.
У монографії розглянуто особливості новітньої української літератури, зокрема досліджено специфіку різноманітних зв'язків автора і персонажа, процеси трансформації їхніх функцій в українській прозі 1990-х років – початку XXI ст. Випрозорено індивідуальні риси творчості Юрія Андруховича, Юрія Іздрика, Оксани Забужко, Євгена Пашковського, Галини Пагутяк та представників молодого літературного покоління (Ірени Карпи, Тані Малярчук, Любка Дереша).
Вступ.Проблема автора і персонажа в літературознавчому дискурсі.Автор і персонаж в українській прозі кінця XX ст.: концепт гри.Особливості авторської гри з персонажами в романах Ю. Андруховича.
Карнавалізація в романі «Рекреації».Руйнування стереотипу «великого поета».Гра з колоніальними міфологемами в романі «Московіада».Перверсії в культурологічному просторі.Містифікації та авторефлексії.«Персонаж/автор» у романі «Воццек» Ю. Іздрика.
Ілюзія суб’єктивності: ігровий характер авторського «Я» в «Польових дослідженнях з українського сексу» О. Забужко.
Концепт «автор$гравець» в українській постмодерній прозі.
«Я» автора як смисловий центр.Суб’єктивізація авторського начала в романах Є. Пашковського.
Особливості персонажної сфери творів Г. Пагутяк.
Автобіографічність молодої прози (І. Карпа, Т. Малярчук, Л. Дереш).Висновки.